Черви діляться на 3 типи: кільчасті, круглі та плоскі. Спільними ознаками для всіх типів є двобічна симетрія, тришарова будова та наявність нервової, м’язової та травної систем органів. Круглі і плоскі черви, на відміну від кільчастих, не мають сегментів. В цілому кільчасті черви є більш розвиненими, що характеризується кращім м’язовим мішком та більшим ареалом існування. Серед черв’яків поширена як роздільностатевість, так і гермафродизм, а їх розміри різняться від декількох міліметрів до декількох метрів у тропічних видів. На даний момент відомо по 15 тисяч видів плоских та кільчастих червів та більше 30 тисяч видів круглих червів (або нематод).

Молюски, як і черві, поділяються на 3 категорії: головоногі, черевоногі та двостулкові, серед яких найбільш розвиненими і активними є головоногі. Але, разом з двостулковими, головоногі поширені лише у водному середовищі, причому якщо двостулкові живуть як у прісних, так і у солоних водоймах, то головоногі існують лише в морях. Тіло молюсків складається з голови, тулуба і ноги, але у головоногих нога перетворилася на щупальця. Завдяки такій будові головоногі отримали здатність плавати за допомогою реактивного руху. Через щілину, розташовану знизу, на межі голови та тулуба, вода надходить до мантійної порожнини, при скороченні м'язів якої поглинена вода з силою викидається через особливий трубчастий утвір, що спричиняє реактивну тягу. Розміри коливаються від пів міліметра до пари метрів. Всього відомо приблизно 100-105 тисяч видів: 90 тисяч черевоногих, 10 тисяч двостулкових та 600 видів головоногих.

Усі 9 тисяч видів кнідарій є мешканцями водного. Їхньою особливістю є наявність жалких клітин. У їх життєвому циклі чергуються покоління поліпів та медуз, які розмножуються нестатевим та статевим шляхом відповідно. Медузи відкладають яйця, з яких виходять личинки — планули. Личинки осідають на субстрат і перетворюються на поліпи, від яких потім відділяються маленькі медузи (нестатеве розмноження). Але в багатьох видів одне з поколінь (поліпа або медузи) може бути редуковано. Загалом, кнідарії в екосистемах займають дві ніші. З одного боку, вони можуть полювати на здобич. З іншого боку, багато з них, залежать від зооксантел — симбіотичних водоростей-динофлагелят, які живуть в їхніх тканинах та живлять своїх хазяїв продуктами фотосинтезу. Зі свого боку, коралові поліпи живлять ці одноклітинні водорості продуктами свого вуглецевого метаболізму. Корали, таким чином, є фотосинтезуючими симбіотичними тваринами.

До членистоногих відносяться комахи, ракоподібні, павукоподібні та багатоніжки. Назва типу походить від будови їхніх кінцівок, що складаються з окремих члеників, що рухомо з'єднані між собою суглобами, утворюючи багатоколінні важелі, здатні до складних і точних рухів. Найчастіше у їх будові виділяють три частини тіла: голову, груди, черевце. У павукоподібних голова злита з грудьми в єдину головогруди; у трилобітів і багатоніжок є тільки голова і тулуб. Також важливою особливістю членистоногих, яка обумовлює основні риси їх організації, є наявність твердої кутикули, що виконує не тільки захисну функцію, а є також зовнішнім скелетом (екзоскелетом), до якого прикріплюються м'язи. Членистоногі є найбільш розповсюдженим типом тварин: нині відомо більше мільйона видів комах, 67 тисяч видів ракоподібних, 100 тисяч видів павукоподібних та понад 150 тисяч видів багатоніжок.

Хордові є найбільш розвиненим типом тварин, до якого входять 42 тисячі видів, у тому числі і людина. Усім хордовим властиві двобічна симетрія тіла, наявність вторинної порожнини тіла і розчленована будова головних систем органів. Ознаки хордових, якими вони володіють впродовж життя, або на якомусь з етапів розвитку організма, є: наявність внутрішнього осьового скелету (хорди), розвинена трубчата нервова система, замкнена кровоносна та сегментована м’язова системи. Тип Хордові ділиться на такі підтипи, як: головохордові, покривники та черепні. У більшості видів черепних хорду замінює хребетний стовп, що й стає основою скелету. У всіх тварин цієї групи розвинений головний мозок, функціонування якого обумовлює вищу нервову діяльність, що є основою пристосувальної поведінки. З розвитком головного мозку і органів чуття пов'язано виникнення черепа, який служить надійним захистом для цих важливих органів. Активні переміщення забезпечують їм можливість зміни середовища залежно від змін умов існування і потреб на різних етапах їх життєвого циклу.